Найбільше колядою багата –  сільська хата. Село Кримне велике і гарне. Тут   живуть прекрасні і талановиті люди , які цікавляться і гордяться  своєю духовною і культурною спадщиною . Саме вони стали учасниками святкового дійства, яке проходило в місцевому будинку культури з ініціативи настоятеля Свято – Михайлівської церкви благочинного Сергія Никонюка і директора культурного закладу Галини Киць.  Зал на 300 місць був переповнений кримненчанами.  Дорослі і діти прийшли розділити радість  новонародженого Богонемовляти, який обдаровує кожну родину теплом любові і радості .

Після співу тропаря свята зі словами вітання з Різдвом Христовим до односельчан звернувся сільський голова Василь Тусь. А прот. Сергій Никонюк нагадав дивну історію народження Ісуса Христа, що прийшов врятувати світ і примирити людину з Богом.

Далі на сцену вийшли учні місцевої школи з вертепом. Глядачі зустрілися із ангелом і мудрецями, які принесли радісну звістку народження  Месії, жорстоким царем Іродом і його воїнами. Мабуть, кожного з присутніх ця релігійна історія  зворушила до глибини серця і заставила хвилюватися за долю маленького Ісусика.

Село наше ще здавна поділене на кутки : Градовиця , Ковдирі , Ключ І ,

Ключ ІІ, Куток, Мелешки, Ращики , Церковна, Чикуни, Шави, Гора, Песька, Махуни .  Кожна з вулиць представляла колядки. Всі вони були різні і виконувалися з неабиякою майстерністю. Урочисто, щиро і величаво звучали піснеспіви, бо кожен із виконавців намагався вкласти свою душу і серце в те, про що співав. Яких тільки колядок нам  довелося почути: «Тиха нічка спокійненька» прозвучала з вуст школярки Вікторії Ковальчук, «Свята Марія-Мати», «Чути дзвінок» виконував місцевий церковний хор. Колядки «Рай розвивсь»,»За вікном чорна хмара в’ється», «Нова радість стала», «А ми люди подорожні», «2000 років», «У Вифлеємі», Бог ся рождає» та ін. подарували представники кожної з вулиць. Фольклорний аматорський колектив «Крименя» порадував нас Меланкою. Останню колядку «Щасливого Різдва» співали всі учасники святкового вечора. А запалені бенгальські вогники світилися, ніби зірочки на небі, додаючи ще більшої святковості та урочистості. Отець Сергій подякував всім учасникам цього прекрасного вечора. Даруючи солодощі, нікого із них настоятель не залишив поза увагою.

Ось так свята коляда згуртувала нашу сільську громаду, збагатила нас духовно. Маємо чому радіти, бо такі заходи відроджують духовне життя кожної людини, всього народу. Будемо надіятися і вірити в те, що в майбутньому на землі пануватиме мир – який завіщали ангели людям, любов – з якою бігли пастушки до вертепу, віра – з якою йшли мудреці до Вифлеєму.

Віра Ариванюк
   

« Коляд, коляд, колядниця…»

Обряд колядування дуже давній, ще наші предки колись давно так само колядували як і ми зараз, і це перейшло в традицію. Колядки і щедрівки стали для нас такими рідними, що без них ми просто не можемо у явити святкування Різдва та Нового року. Ці пісне співи прославляють Богомладенця і звеселяють наші серця.

Церковні хори Кримненського благочиння  також підтримують цю традицію колядування, кожного року  тут організовують вечори колядок. Цього року вечір проводили в селі Любохини, адже кожний рік гостей приймає інше село, а наступного року всі зїдуться в с. Мокре. Свято колядок відбувся 14 січня на свято Обрізання Господнього, Василія Великого ну і звісно ж церковний Новий рік, вечір колядок був своєрідним продовженням свята, коли всі бажаючи з задоволенням слухали спів церковних хорів. Було дуже весело та цікаво, тож всі повні приємних вражень розійшлися по домівках.

Прес-служба Кримненського благочиння

Усі колядуймо – Христа прославляймо!

Різдвяні свята — одні з найголовніших свят у році. Традиційно в Україні їх святкують у родинному колі. Можна сказати, що період приготування до Різдва — це Богом благословенний час для того, щоб забути старі образи, перепросити тих, кого ми могли образити, подякувати тим, хто зробив нам добро чи просто був поруч із нами протягом цього року. Так нас учить свята Православна Церква.

Урочисто і святково відзначили Різдвяні свята у Свято-Миколаївському храмі села Глухи Кримненського благочиння. Помолитися і привітати одне одного з найвеличнішим православним святом до храму прийшли десятки вірян. У храмі напередодні святвечора встановлено вертеп.

Навечір’я або Різдвяний святвечір – день суворого посту, ним закінчується передуючий святу Різдвяний піст. Сама назва “святвечір” походить від слова “сочиво”. Це – особлива пісна страва, яку готують цього дня (у народі її називають кутею) – пшеничний або рисовий узвар з медом і фруктами. За давньою традицією цього дня не їдять до появи на небі першої зірки – в спогад про Віфлеємську зірку, що вказала волхвам шлях до місця Різдва Христового.

6 січня освітлені Віфлеємською зорею від хати до хати з благословення настоятеля храму протоієрея о.Адама поспішали церковні колядники,  прославляючи Сина Божого, Який воплотився від Діви Марії, прохаючи в Господа добробуту, здоров’я, миру і злагоди в родині господарів, в оселі, до якої завітали. Як і в давні часи, кожна сім’я чекала приходу в свій дім колядників, бо вважали, що та оселя, в яку не завітали ці Різдвяні гості, увесь наступний рік буде нещасною.

Переконана, що справа відновлення традиції Різдвяного колядування така ж важлива як і справа взагалі відродження духовності українців. Вікові традиції початку Нового року, традиції сімейного святкування, традиції справжнього шанування Різдва Сина Божого – це обов’язкова складова нашої спільної духовності. І тут важливою є участь кожного з нас. Слава Богу, що молодь починає цікавитися колядою і в міру своїх сил відновлювати цю напівзабуту древню святкову традицію. До церковних хористів приєднуються небайдужі хлопці і дівчата, шукають і вчать давні колядки. Колядують в храмах, ідуть з колядою в гості один до одного та знайомих, вчаться зустрічати Різдво Христове співами колядок і добрими словами, а не випивкою чи сидінням перед телевізором.

Кожен з нас постійно щось просить у Господа. А чи спішимо ми дякувати Йому за Його милосердя до нас? Так і наше колядування, прославлення Народження нашого Спасителя, є тією частиною нашої подяки Йому. Тому не соромтеся і колядуйте разом з друзями, несіть радісну вістку від оселі до оселі. А ще, запрошуйте колядників і в свій дім, адже той рік, який не почався молитвою і віншуванням, швидше за все, буде сумним. ХРИСТОС НАРОДИВСЯ – СЛАВІМО ЙОГО!

Світлана Назарук