У Бужковичах кількадесят парафіян утримують храм

В другий день Різдва Христового Свята Церква скликає вірних для прославлення Пресвятої Діви, котра послужила великому Таїнству Боговтілення, чому і сам він іменується «Собор», тобто «зібрання». Особливим є цей день для жителів с. Бужковичі, адже це їхнє престольне свято.

На Літургію, яку звершив настоятель прот. Олександр Ляшук, зібрались жителі села та гості. Пізніше на молебень прибули священики з сусідніх сіл. Та все ж, нажаль, велелюдним це зібрання назвати було неможливо. Бужковичі – яскравий приклад занепаду життя на селі. Тут проживає десь півтори сотні людей, а православними себе вважають близько половини. Серце стискається від смутку коли в такий святковий день древній храм (1766 р.) стоїть напівпорожній.

Та все ж, не дивлячись на всі ці обставини, храм утримується в належному стані, звершуються поточні ремонтні роботи. Напевно, саме в такі моменти дійсно розумієш, що Церква «не в бревнах, а в ребрах». У вітальних словах священики підтримували сельчан, зичили їм здоров’я, терпіння та віри. Древня народна мудрість каже: «Не стоїть село без праведника». І якщо є таке село Бужковичі значить в ньому є люди, яких чує і любить Бог.

 Прот. Анатолій Сидько

Іваничівське благочиння